Мамо моя дорогенька,
Руки старенькі твої...
Бачиш, там сходять тихенько
Квіти твої чарівні...
Весни проносяться стрімко,
Подих життя на дворі.
Тільки вижили взимку
Ніжнії квіти твої.
Ти їх садила усюди,
Де тільки була земля,
І все дивилися люди,
Як ця робота твоя...
Знаю, що ти вже не прийдеш,
Тільки змахну я сльозу,
Знову на ґанок не вийдеш...
Цвіт лише квітів в саду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578048
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Райка