Я брела в тенетах ночі,
Я блукала у пітьмі...
Біль заслав мені всі очі,
Не давав мені ідти.
Біль від слів, що нагодились,
Розстелившись крізь туман...
Зорі плакали молились
Від тих слів, що ти сказав...
Йшла я довго, до світанку,
Стільки літ туди я йшла...
Ти побачив мене зранку
І відмовив ті слова...
Я у відповідь мовчала,
Бо не мала, що сказать,
Хоч і відповідь я знала,
Та не стало серце звать.
Ти іди, куди збирався,
Що аж смерті побажав.
Там живи і там кохайся,
Ти отримав, що жадав!
А мені...мені дорога...
Більш не йду я у пітьмі.
Ще залишилось ось трохи -
Міст поламаний пройти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2015
автор: Райка