Від погляду твого замерзає Земля.
Від голосу ж жевріє надія.
Що ти не той, кого я зараз бачу.
Інакше мертві зорі світу криваво плачуть.
Якого кольору твої очі? Не бачу я.
Та шкіра твоя геть крижана.
Твоє розуміння. Не твоє життя.
Ця ніч льодяна. Де ж твоя душа?
І ніби повітря... атмосфера не моя.
Ніби я не я. А лише Порожнеча.
Холодні тіла не моїх надій.
Ти б з радістю випив той світ, що мій.
Посеред твого серця прірва
І ти на вершині гори,
Що десь там... внизу.
А я не вмію кричати. Мовчу.
Мій погляд туманиться млою.
Ти той Морок, що завжди зі мною?
Ти та Тінь, що випила мій голос?
Можливо ти моя Ніч, та не мій ти Космос.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578173
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: O.Lorelay