[i][b]tth[/b][/i][youtube]https://youtu.be/lm8KBjN5KvQ?list=PLT5ZUSr6gV9MSo491mweM9dg-4gIdlpty[/youtube]
[i][b][color="#ff0044"]Красивого ранку,
кохана моя –
Скажу я тобі це ще стуленим ротом…
…І вмиємось о́ба свіжісіньким потом,
що ти й не второпаєш –
дощ то чи я...
А потім торкнуся
щасливих повік...
А ще... вмиротворено-млосного серця...
А якщо й глибше, – кохана, не сердься:
торкатимусь так я,
напевне, повік…
А потім... торкнуся
Тебе своїм словом….
Повір мені… Точно… Я тут вже не збре́шу –
Слова моя дяка не каже, а креше!..
До того пеану мого
будь готова…
А після... впущу вже я
вранішнє сонце…
Й тебе, моя мила, – хоч цілому світу!
Бо він зачекався вже тво́го привіту…
Нехай уже сходить…
Кохана!
Не cон це![/color]
[/b]
1.05.15[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2015
автор: Олекса Удайко