Весну і осінь повінчало літо.
В веселім птаства щебеті розлита
Ранковим золотом крізь шибку благодать.
Перлини сонячнії сяють в чистих росах –
Аж хочеться таких пісень співать,
Яких ще не придумано і досі.
Іще не скоро задощиться осінь,
Щоб Харків жовтим листям сповивать.
Іще любов любистком проростає,
Ні зрад ані тривог вона не знає,
І я спішу з обіймами до тебе…
Чого ж тоді зірками плаче небо?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57835
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 06.02.2008
автор: Іван Осаулко