Мене немає серед Вас

Мене  немає  серед  Вас,
я  там,  де  зорі  калинові,
намистом  уквітчали  час
і  він  потонув  у  любові...

І  він  розстанув  на  очах
весною  в  молодих  світанках,
промчався  стрічкою  у  снах,
узором  на  моїх  фіранках...

А  простір  вабить,  зве  красою:
безмежний,  вільний,  наче  птах.
Так  легко  встати  над  собою,
коли  приходить  віщий  знак...

Лишився  слід,  проста  сльоза,
земних  тяжінь  одна  розрада
та  збиті  смутками  слова,
у  них  тепер  нова  посада...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578382
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2015
автор: Мандрівник