Сірі будні в мереживі цвіту весняного ,
Мов задимлені хмари у синьому небі.
Я плоди пожинаю життя свого пряного,
Кожен подих свій,любий,дарую для тебе.
А роки тихо скапують воском за обрії,
Дні покриті туманом визиркують променем,
Я хвилини зітру всі із пам’яті злобнії,
І залишусь у серці, мов цвіт,білим спомином.
02.05.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578520
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2015
автор: леся квіт