За картиною К.Роландо
[img]http://img15.nnm.me/c/6/b/d/9/f16c8e1a1ae5f889310119a99a5.jpg [/img]
Він так і не зміг відлетіти…
Перетравивши отруту,
Шукав від розпачу ліки
І стежку до серця друга.
А якось на узбережжі
Якогось синього моря
Почув: «Тепер я – безмежжя!» -
І серце стисло від болю…
На синім аркуші неба
Він зорями вивів зустріч,
Зібрав по кишенях прикмети,
Й годинник спинив між вулиць…
А сам лишився чекати
Того, хто, ковтнувши неба,
Навік розчинився крилато,
Осиротивши планету…
Замислено в далеч дивився,
А щось ридало у ньому
Руденьким від сонця Лисом
Й дорослим з очима малого…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578601
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2015
автор: ptaha