Чекаючи, ми губим свою долю -
багатогранний, амбіційний світ,
коли у серці є жага до волі,
а очі лиш рахують кількість літ.
І кожен рік все скапує незримо
в потушене багання самоти,
а люди здатні лиш проходить мимо
і серед них, звичайно, є і ти .
Хоча в очах твоїх нема вже і надії,
в душі погасли вже оті вогні -
обвуглені твої крилаті мрії,
ще прилетять в старечі твої дні ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578673
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2015
автор: Фурія