Білченята із дупла
Виглядають маму.
Білка прудко поспіша
До малят — з грибами!
Їжачок, маленький син, спить — не хоче встати.
Будить лагідно його їжачиха-мати:
«Прокидайся, мій сонько! взимку будеш спати...
А сьогодні треба йти яблучка збирати!»
Зайчик навесні линяє,
Білу шубку він знімає...
Шубка сіра пригодиться
Заховатись від лисиці!
Довговухе зайченя
Всіх на світі обганя...
І радіє заєць-тато:
Вміє мій синок стрибати!
Заховалось ведмежа мале
У малину, щоб шукала мати...
А тепер воно сидить — реве,
Бо не може маму відшукати!
Неслухняні вовченята
Лиш в квача бажають грати.
А слухняні лисенята
Вчаться нори будувати!
Соловейко-тато
Вчить співати сина
В сонячну годину
І в негожу днину...
Соловейко — пташка непримітна,
В лісі заховався серед віття...
Ні до кого справи він не має —
Дивні трелі солодко співає!
В темнім лісі є сова.
Кажуть: « Мудра голова!»
Вдень ні з ким не розмовляє,
А вночі — вона літає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578720
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.05.2015
автор: Галина Левицька