[i] [b] [color="#d91c1c"] Незабутній наш Майдан..
Суворий... Страшний...
І ніжний в той же час...[/color][/b][/i]
[i] [b] [color="#650e8a"] Ми - однi...Нiч пливе, чарiвна,
Цьом, Майдане,- за зустріч із Лією…
...Ти хвилюєш... П'яниш без вина...
I жарке студиш серце надiєю...
Тихий шепiт...Симфонiя губ..
I шаленi мелодiї дотику...
Звук команди із радiотруб
Лиш пiдсилює ночi экзотику.
Всі ми вийшли на відсіч брехні,-
Грізний поступ народу столицею!..
Пролилась перша кров в цім вогні,-
Та ми встоїм… Ми станемо крицею…
А поки що,- цілуй і кохай,-
Хай свіча ця стає невгасимою...
Ніжних рук незабутній розмай
Немов повінь весняну я втримую...
Та коли це вдавалось, кому?..
Все тремтить...Відкривається клямочка...
Губи шепчуть у вушко йому,-
Я твоя... Хочу... Дуже...Ой, мамочко!..
Вiтерець на вiкно налiта…
Пахне снігом… Із чайника,- м'ятою...
Пахне щастям,- бо юнi лiта
Бачать дiйснiсть легкою й крилатою.
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2015
автор: Янош Бусел