Запах черемхи пливе
Густо-духмяний, п"янкий,
Пам"ять так вперто зове
В ті незабутні роки,
Де далечінь ще ясна,
Рідні мої всі живі.
Всіх дивувала весна -
Вишні й черемхи цвіли.
Світ, ніби іншим ставав -
Ніжність така навкруги!
А соловейко співав -
Слухать до ранку могли!
Згадував кожний своє:
Батько минулу війну,
Мама дитинство, а ще -
Маму, бабусю мою.
Й ще: по зарослих стежках
Йшли ми на гору й згори
Місто в вишневих садках
В захваті бачили ми.
Боже, яка то краса! -
В ній неповторність живе.
Вишні, черемхи... Весна...
Й пам"ять в минуле зове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578893
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Радченко