Рідне поле,ставочок,берізка
Золотавих кульбабок загін,
Це Волинь моя, ніжна колиска,
Мене пестить промінням своїм
І щоразу, пройшовши по полю
Та вдихаючи запах кульбаб,
Душу я зігріваю медовим
Цвітом сонця й землі рідних трав
Мене знову чекають дороги,
Мабуть так вже судилось в житті,
Колись татом посаджені вишні
Спонукнули мене розцвісти
Я пелюсточки білі з любов’ю
В зошит з віршами поруч кладу,
Їх тепло відчувають долоні,
Запах цвіту в душі збережу.
3.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578997
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2015
автор: Галина Р