Мовчить душа, холоне розум…

Мовчить  душа,  холоне  розум,
Смуток,  горе  –  ідуть  разом!
Не  радію  -    промінчику    від  сонця…,
Хоч  світить    він,  щоранку  у    віконце,

Цвітуть  сади,    зелені  трави…,
У  досвіта    –  духмяні  кави,
Пташки  щебечуть,  прохолода,
А  на  душі  –  «страшна  негода»!

Знов  обстріляли,  кров  пролита…,
Зруйноване  життя    і  не  прожите…,
Лиха,  нестерпна  людська  доля!
Де  ж  «заблукала»    наша  воля?
1.05.2015р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579001
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.05.2015
автор: Ніколь Авілчаду