КАТРЕНИ, 4


13*  ...  і  вже  на  дорозі  до  щастя  той,  
     хто  стверджує:  "Буду  щасливий!"

Як  формулу  вічної  юності  –  формулу  щастя
Шукає  тут  кожен,  в  цім  світі  удач  і  напастей.
І  ви,  поки  є  на  землі,  мої  подруги  милі,
Кажіть,  як  молитву:  «Сьогодні  я  буду  щаслива!»


14*  Н.:  «а  зелені  оченята  –  мов  люстерки  щастя!»

Твої  очі  кольору  капризу,  
а  у  серці…  –  стільки  в  серці  злого!  
Прагну…  злого!  –  і  лечу,  донизу,
в  цю  бентежну  прірву  серця  твого!


15*  …так  і  впали  ангели.  а  я?  –  я  ж  із  глини!

І  душу  заставлю,  втону  у  цій  згубі…  з  тобою,
і  раю  зречуся,  а  в  свідки  я  ангела  визву,
і  він  поклянеться  і  богом,  і  світом,  й  любов’ю,
що  душу  віддав  би  –  за  очі  у  колір  капризу!


16*  кому  іронія,  кому  полин...

Як  часто  в  жартах  ми  безпечні,  необачні,
Забувши  істину:  за  жартом  бродить  дурість.
І  грань  тонка  їх  розділяє;  й  «пізня  мудрість»
Уже  ніщо  у  безкінечності  пробачень.
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579136
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2015
автор: Касьян Благоєв