Народжені у небі летять на вірну гибель
Де треба і не треба лишають свіжу плоть
І туляться серцями до дерев’яних шибок
Щоб залишитись жити на мить коротку хоть
І як їх спалить сонце вони вернуться знову
До хмар живих пожити воскреслі і цілі
Пересварившись в небі знов буде в них розмова
І хлинуть помирати маленькі кораблі
Вони б листи писали, та їм бракує сили
Своєю кров’ю лити ті літери прості
Вони б писали людям, котрі не хочуть жити
Про свою важку долю рукописні статті
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579285
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2015
автор: Марибель