Протерті лікті оптимізму
латаю рештками терпіння,
аби вітрисько песимізму
не застудив мого сумління.
А на термометрі емоцій
вже за буйками ртутний стовпчик,
новин невтішних хижий стронцій
підступно хвору душу точить.
Мені б нового оптимізму –
на розмір мій сорок четвертий:
у дні жорстокого цинізму
душа без нього може вмерти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579349
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2015
автор: ptaha