Якось бабця і Настуся
по гАю ходили.
Вони вдвох усеньку днину
білочку ловили...
Із дерева на дерево
білочка стрибала.
А Настуся до бабусі
голосно гукала:
- Білочку спіймайте
мені в руки дайте!
Віднесу додому
братику малому!
Отак бабця і Настуся
цілий день гуляли.
Але білочку - пустунку
так і не спіймали.
Із циклу Софії Миронівни Годунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579400
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.05.2015
автор: Дід Миколай