-*1*-

Виходить  я  так  скучила  за  такою  погодою,  коли  з  неба  падає  вода  чи  можливо  чиїсь  сльози.  Правда  у  мене  надія,  що  сльози  радості,  бо  саме  у  таку  погоду  в  серці  найбільше  щастя.  Як  я  люблю  таку  погоду  вона  згадує,  що  все  в  цьому  житті  проходить  і  змивається,  але  найбільша  радість  від  того,  що  ти  завжди  знаєш  така  погода  закінчиться  і  знову  буде  світити  сонце.  
Сьогодні  я  познайомилась  з  людиною,  яка  переживає  сильне  горе,  але  він  зможе  жити  далі.  Просто  йому  це  ще  не  відомо.  А  поряд  буде  друг,  який  допоможе  і  витяне  його.  І  так  цим  другом  буду  я.  Просто  він  мені  теж  потрібний  і  вякості  друга,  саме  друга.  Бо  друзі  для  мене  це  інколи  більше  чим  кохані,  крім  маленьких  випадків,  коли  я  зрозуміла,  що  ради  нього  готова  на  все,  а  в  результаті  втратила  і  його,  і  друзів.  Так,  я  егоїстична  і  маю  потребу  в  людях,  а  так  як  коханий  є,  то  залишилось  найти  друга.  І  в  дружбі  саме  з  цією  людиною  є  ще  один  плюс  він  так  само  знайомий  з  моїм  коханим.
Так  що  є  надія,  що  я  не  втрачу  знов  двох  і  можливо  ми  будемо  дружити  сім'ями.  Сьогодні  нарешті  появився  план  мого  життя  і  воно  не  буде  завжди  легким  і  яскравим,  але  за  це  я  готова  боротись,  говорити  і  досягнути  все  таки  свою  ціль.  Але  найбільш  важливою  є  дорога  до  цієї  цілі.  Принаймі  так  думають,  а  для  мене  це  спосіб  знайти  і  заповнити  ті  частини  життя,  які  давно  були  втрачені  і  які  привели  до  того,  що  я  не  знала  куди  рухатись.  Ні  у  мене  були  цілі  і  їх  досягнення  завжди  було  важливим,  але  у  мене  полетіли  дві  важливі  ланки  мого  життя  і  тому  рухатись  далі  не  хотілось  і  робилось  просто  через  привичку.  Та  і  досягнула  я  вже  деякі  цілі  так,  як  часу  стало  більше.  Але  я  не  з  тих  кому  комфортно  бути  самою,  або  як  вони  це  називають  вільною.  Просто  я  ніколи  не  була  одна  біля  мене  завжди  були  люди  і  коли  так  сталось,  що  стала  самотня  то  зрозуміла  наскільки  для  мене  важливі  люди,  які  мене  оточують.  А  тепер  нарешті  все  стало  на  свої  місця  в  мене  знову  є  кохана  людина  і  скоро  буде  друг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579546
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2015
автор: Олена Орелецька