Народе мій, прекрасний, волелюбний,
Незламний і стражденний водночас,
Терпіти доки мусиш ці свавілля
І хрест нести тяжкий цей на плечах?
Непотрібу нам досить із Росії!
Як потім вигрібати це сміття?
Топтати скільки будуть нашу землю?
Коли у душах збудять каяття?
Де ж матері-зозулі тих солдатів,
Яких їм грузом «двісті» відправляють?
Бояться так свого царя-месію,
Що, навіть, правди в нього не питають?
Але від Бога нічого не сховать!
Розплати час настане неминучий!
За ріки крові і сльози матерів,
Сиріток тих,дітей, їх біль пекучий.
Зневірився терплячий наш народ,
Не знає де брехня, а де та правда,
Кому ж страшна ця вигідна війна?
Потрібен мир, який ще був недавно!
5.05.2015 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579566
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 07.05.2015
автор: Ніна-Марія