Аналізую, п’ю, палю, аналізую,
Стаю таким дорослим як і всі,
Сіяй же сонце, я тобі імпровізую
І імітую посмішку в імлі.
Макулатурою стають усі культури,
Ароматичними свічками догорять,
Ведіть мене й катуйте на тортурах,
Адже жінки насправді манять і п’янять.
Я як годинник бігаю по колу,
Терновими полями і стежками,
Бери ж бо все, бери мою ікону,
Бери мою печаль стікаючу дощами.
Колись тобі я заспіваю пісню,
Хай навіть і останню, але знай,
Юність розтрачена моя уже на вічність.
Тому світи завжди, кохай завжди, літай …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579598
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2015
автор: Віктор Непомнящий