Помалу морить день травневий вечір.
Дощем умита розквіта земля.
В житті моїм є дивовижні речі,
І вже у котрий раз - це ти, весна!
Місяць торкнув точеними ріжками
За віти білі - яблуневий цвіт.
Чи то він зорі поміняв з квітками?
Чи може дивні їм віночки плів?
Набігався в ярку з Мавками вітер.
Спить над струмочком у вербах тихо,
І пальчиком теребить коси- віти.
МавкИ ж, блудять парубка на лихо.
Чи заспіває про любов хто краще?
Ніж соловей пташині, що в гнізді.
Немов би душу тне свою на пасми,
І заплітає у свої пісні.
Вже морить вечір ніч в своєму лоні.
Пухнасті зорі в небі розквіта.
В бузково-черемховому полоні
Я - пристрастна, закохана й жива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579691
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: олена гай