Людина – комп’ютерний вірус,
що нищить подібних до себе:
ненависті плащ на виріст,
жорстокості арбалети,
і хитрості довгі списи,
і золото (на заборола)…
Чому ж у людині ницість
все людяне поборола?
Майструються коні троянські
руками нових одіссеїв,
зростають сади гетсиманські…
А душі – маленькі, пігмеї,
бо вірусам серце – незвичка:
гаряче, важке, непокірне…
і кардіограма – на стрічку…
від вірусів… люди гинуть…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579802
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: ptaha