Під вечірнім ласкавим покровом,
Розтривожена , бита , чужа,
Заколисана лагідним словом,
Спочива у колисці душа.
Розлітаються стиха тривоги,
Біль стихає роз"ятрених ран,
І туди заростають дороги,
Де буяла жорстокістю рань.
І поволі гріхи відступають,
Добротою душа пророста,
Лихі помисли вдаль відлітають,
Поступившись завітам Христа.
Коли важко душі випадково,
Щоб той камінь весь вік не нести,
Хай тоді зустрічається слово,
Те, що душу уміє спасти.
Під вечірнім ласкавим покровом,
Може. грішна і навіть чужа,
Заколисана лагідним словом,
Хай частіш спочиває душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579875
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Рогізка