Я піднімаю очі. В небі
Не бачу я нічого. І не треба
Солодких мрій. В солодку далечінь
Летять лелеки. Співай же янголе
Для мене. Так спогад про минуле
Ніжно. Торкнись долонь моїх
Між хмар. Тонка душа,
Немов обман. Немов жарини -
Твої очі. Й немає краю
Спогадам. Та серед ночі
Уже всі сплять. Словами б не сказать...
Але ж не вистачає сили. Чекать
Немов казкове, немов би диво. Немов чаклун
З-за небосхилу. Та скільки він ховатиме ще мої мрії?!
Від світу,
Щоб не вкрав. Де зорі
На орбітах. В моїй вуалі
Там заховалось літо. Між хмар
У небі загубилось. Не правда,
Так думки мої звільнились.
І мрії птахами, за край світу.
Крила надії у мене за спиною.
І світ в долонях. Я обіцяю, буду сильною.
Далекий звук, мабуть, здалося.
Невже мені таке приснилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579876
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Мандрік Марія