[b]В ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
[/b]
I. СОЛДАТАМ ПЕРЕМОГИ
В полях, де гриміли гармати,
Шумить колосками пшениця,
Та вам, сивочолі солдати,
І досі минуле ще сниться.
Бої, що палили вам душу,
І як у хвилини спочинку
Співали пісні про Катюшу
І скромну синеньку хустинку.
І знову бої без упину,
За рідних смертельна тривога.
Та все ж ви дійшли до Берліна
І ваша була перемога!
Вітала вас квітами в травні
Європа, врятована вами...
Згадаємо подвиги славні
Найкращими в світі словами.
... Ти голову схилиш, юначе,
Зустрівши в цей день ветерана.
Він сивий, а серце гаряче –
Йому наша вдячність і шана.
(травень 1998)
ІІ. * * *
Переможці наші славні,
Ветерани посивілі!
Це для Вас розквітли в травні
Всі сади рожево-білі.
Урочисті ніжні свічі
Запалили знов каштани…
І за подвиг Ваш величний
Ми Вам вдячні, ветерани!
(травень 1999)
ІІІ. ЛИСТ ВІД БАТЬКА
(вільний переспів за А. Дементьєвим)
Син читає листа, що пожовк і потерся з роками –
На трикутнику пошта лишила свій штамп польова –
Це востаннє писав в сорок другому батько до мами,
У короткі рядки укладаючи ніжні слова:
«Мила, рідна моя, я пишу тобі з передової,
За годину нам знов підніматись назустріч вогню.
Люба, рідна, не знаю, чи вийду живим з того бою,
Та синочка й тебе від біди заслоню».
А сини пам’ятають про ба́тьківський подвиг великий
І про тих, що нам світ врятували ціною життя…
Син посивів уже, але батькові двадцять навіки,
І живе у листі його серця палко́го биття:
«Мила, рідна моя, я пишу тобі з передової,
За годину нам знов підніматись назустріч вогню.
Люба, рідна, не знаю, чи вийду живим з того бою,
Та синочка й тебе від біди заслоню».
Син читає листа, а за вікнами сонце сміється
І квітують бузки, і співають в садах солов’ї…
Чуєш, батьку, клянуся, якщо так в житті доведеться,
Захистять Україну дорослі онуки твої!
(травень 2004)
Треба пояснити як "переспівувався" текст Андрія Дементьєва до пісні на
музику Євгена Мартинова. Пісню виконував сам Євген Мартинов. Ви
пам'ятаєте, в оригіналі - від першої особи: "Я читаю письмо..."
2004 року мої друзі із тріо "Водограй"попросили мене перекласти текст для
того, що виконати на концерті для ветеранів війни.
Я подумала, що синові мало б бути щонайменше 62 роки у 2004 році, тому
змінила український текст так, що вийшов переспів.
Останню строфу написала Христина Олександрівна Михайлюк, якій я щиро
дякую за допомогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579904
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Лавинюкова Тетяна