Якби би можна було б змішати
Все, що вічне в єдиний етюд.
Маніфести поетів трагічних
І космічні меню із блюд.
Я б того що блюзнірством
лукавим поросло вже тисячі літ,
і сипить напівмертвим меццо
не взяла б в галактичний політ.
Я б лишила голкасті очі мінімально
хороших людей,
і чесала б кленові коси
чомусь невеселих коней.
Я б забула сміттєві прикрості
І пробачила б все й усім.
І просила б у тиші милості
Й дарувала б море тим,
хто шукає свою неповторність
І цурається слова ми
Одинокість втопила б у небі,
Написала етюд. Назва – “Ти”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579917
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2015
автор: Сонцетінь