Я не збагну: що коїться зі мною,
З тобою коїться щось теж…
Чому, мов тінь, ходжу я за тобою,
Або за мною ти ідеш?
Чому так стало, що про тебе мрію,
Чому в травневу ніч
Я ніби спати зовсім не умію,
Бо сон втікає пріч.
Чом твої очі ніжні, волошкові,
Так лагідно зовуть
І твої коси хвилями шовковими
на звабу пліч пливуть?
Я всього цього і не знав раніше
Звичайним жив життям
Чому ж тепер душа тобою дише,
Цим дивним почуттям?
Мабуть, обоє чимось захворіли
І зцілення одне:
Під шумовинням яблунь розвеснілих
Стрічай мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2015
автор: dovgiy