Не зневажай
душі своєї цвіту...
Леся Українка
Буває, натрусиш [b][i]душу[/i][/b] у жмені
(Веселий тендітний весняний цвіт!) –
[b][i]Її[/i][/b] покладуть до брудної кишені,
Всміхнуться, кажучи: все як слід.
А тим порцелянам відчути б яблук
Терпкий до солодкого стиглий дух –
Вони ж череп’ям розбитим поблякнуть,
Загубиться мрій кришталевий звук.
Не треба як-небудь торкатися цвіту
Чи словом брудним, не помивши рук…
Зумійте весняну красу розглядіти,
Не мучте морозом байдужості хуг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580009
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2015
автор: ptaha