Ти відкрив у мені друге дихання,
І слова твої пахли свіжістю,
У очах твоїх інше читання,
Що відблискує в серці ніжністю.
Ти зайшов тоді іще здалеку,
Ти тремтів увесь, як в пропасниці,
Ти кохав мене іще змалечку,
Та боявся у цьому зізнатися.
Та тепер із тобою ми неподільні, як атоми,
І згораєм удвох почуттями крилатими
У обіймах палких в сяйві місяця.
Ми побачили світ уже заново
Крізь оте оксамитове марево,
Що в коханому погляді міститься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580062
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 09.05.2015
автор: *Кассіопея*