Ти наша ніжна птаха біла,
В Твоїх сліпих віконцях,
Ще доки за горбком не сіло,
Відсвічується сонце.
Твоя на хуторі хатина
Старенька і убога,
І кожна прожита хвилина
З благословення Бога.
Лиш дві сосни скриплять від вітру,
І заросла криниця,
Болить душа Твоя за дітьми,
І по ночах не спиться.
І скільки їх не виглядати -
Не втомлюються очі,
За кожного старенька мати
Помолиться до ночі.
Їй щастя більшого не треба -
Були б лише здорові,
І просить кожен день у неба
Нам Господа любові.
За нас піде, свічу поставить,
Останнє дасть на церкву,
Не задля слів чужих чи слави,
А за дітей пожертву.
Для нас, лише її кровинок,
Готова все стерпіти,
Піде на самий мужній вчинок,
Бо ж діти, її діти.
Які ми не буваєм вперті -
Та найдорожча мати,
Нам від народження до смерті
Дано це пізнавати.
Молитви благодійні звуки
І в церкві відслужити,
До Бога протягнути руки:
Дай матері пожити.
Ми до покути вже готові -
Стань Господи над нами,
Благаємо у кожнім слові:
Здоров’я дай для мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580169
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: kalush