Арабески, 10. Калейдоскоп


37*  «…  у  любові  гріха  не  буває!»

Мудрість  Ти  Мудрості,  боже  Всевишній,  
Не  пом'яни  мені  гріх  той  колишній,
Де  я  Тобою  клянуся  любити
Світ,  для  кохання  сотворений,  грішний!


38*    розпізнати  серцем

Скільки  фарб  та  відтінків  ховає  кохання  земне,
О,  в  які  почуття  кольорові  вдягалось  кохання!  
Тільки  підлість  і  зрада  півтони  не  знають;  проте
Наряджаються  в  кращі  одежі.  –  Та  марні  змагання!


39*  зрад  твоїх  не  злічити  –  а  я  все  ще  мрію  про  тебе!

Так  багато  невірність  оплакана!  Вірність  осипана  квітом,  
Де  поетів  натхненне  перо  всіх  метафор  красу  ужило.  
Та  від  зрад  твоїх,  мила,  якби  
                                                                                       кожен  раз  гасло  сонце  над  світом,  
То  нікого,  крім  сов  і  тебе  на  землі  вже  давно  не  було  б!    


40*  згадаймо  

О  мудрий  наш  Сократ,  довершений  в  науках,
Навчав  ти  так  давно,  а  ми  і  досі  в  муках:
«Будь  совісти  рабом,  господарем  для  волі,
Безчестям  не  брудни  ім’я  своє  і  руки».
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580205
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: Касьян Благоєв