Колишеться хвилясто Тетере́ва синь; коханої волосся в сум’ятті зеленавих віт …
Увівання погляду теплом, здригання бітом серця берегів, миттєвий вітру зліт.
О, сонце пухнато-промінясте, вершково-запашне, даруй любові вічний цвіт!
Кришталь душі, овіяний торканням листа із дібров умитих очеретом довгих літ.
І згуки карколомні, незвідані, окутані зірковим поглядом зіниць із-під повік…
Весняною водою кохання наше всіяне навік!
10.05.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2015
автор: Ярослав Ячменьов