Вона того напевно нехотіла,
Ридала,плакала за нас і дуже часто,
Коли дізналась що на світ зявлюся я,
Вона зразу,зразу розцвіла.
Ти плакала коли були пологи,
Коли обняла вперше ти мене,
Скажу відверто я тобі матусь,
За тебе я віддам життя своє.
Вона хотіла той шматочок торту,
Але побачила як дивлюся на нього я,
Дала мені і дивилася на мене,
І серце в неї щастям налива.
Вона багато болю відчувала,
Коли кормила нас з своїх грудей,
Боліло серце як ми йшли дошколи,
Я знаю мамо ти все відчувала.
Вона завжди за нас переживала,
Коли ми перші кроки почали робить,
Від сну поганого охороняла,
Дякую що життя мені подарувала.
Вона знає,що не ідеальна,
І пам’ятайте помиляються усі,
Тож будьте ласкаві до мами,
І життя ввас буде гарне,
Вона спостерігає поки ми спимо,
До 3 години біля нас сидить,
Колискові біля ліжка нам співа,
Нахай мамо Господь вам допомага.
Вона носила вас 9 місяців в собі,
Гралася,годувала і повчала,
До церкви привчила ходить,
Ближчих і людей любить.
Коли ми плакали її серце розривалось,
За будь яку ціну вона ті сльзи зупинить могла,
Тож поважайте і любіть ви свою маму,
Адже вона терпіла і ридала.
Знаєте шоб вона поганого вам неговорила,
Та їй хотілося б проти знову через це,
Той плач ті переживання,
Тобі мої матусю найщиріші побажання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580297
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.05.2015
автор: Юрій Боршош-Кумятський