Голод, розруха, біда
Все в цьому слові – війна.
Темрява, холод і концтабори
Теж – ця проклята війна.
Сироти-діти і трупів гора
Дальше в цім слові – війна!
Батареї вогонь і безстрашний полон,
Чобіт подертий, що застряв у болоті,
А на полях – димлять танки підбиті,
Бійка-різня й фанатична атака
І до болю холодна зима
Дальше в цім слові – війна.
Війна. Яких звірств досягли
Арійці, фашисти-щегли
І як на землі цій нарили вони
Прокляті фашисти – кроти.
Час заліковує рани, але памʼять – живе!
І люд потерпівший, за тих, -
Хто з кровавих й вогненних полів не вернувся,
За тих – хто у печах згорав і топився
І чий прах по їй сучій землиці стелився.
За те і за друге – за все,
Люд весь – їм в морди фашистські плює!
10.05.1987р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580306
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: Мацик