Рідного краю тихе надвечір"я
Душу мою і досі полонить,
Куточок райський милого Поділля
До себе кличе кожен день та мить.
Не завжди побувати тут вдається,
Все справи, справи, їм кінця нема.
Дитинства мого світ постійно в серці:
Весною,влітку і коли зима.
І восени тривожить ностальгія
За тими днями,що вже не вернеш.
Село моє, батьківська хата рідна,
Про тебе спомин сили додає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580388
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський