[b]ПІСНЯ ДЛЯ ВИПУСКНИКІВ
«ТАМ ,де МІСТО в КАШТАНАХ...
[/b]Валентина Малая
/на мотив пісні Гурченко і Моісєєва «Москва-Ленінград»
/випускникам-2011-2015 присвячую/
1.Там,де місто в каштанах, червоніють троянди,
Там,де діти чудові і розумні,і класні
Закінчили навчання,всі студентами стануть,
Мов птахи розлетяться у доросле буття.
Де учитель найкращий і директор сучасний,
Де уроки цікаві, кабінети прекрасні,
Школа з вікнами євро, а всі учні – шедеври,
І готові сьогодні до складного життя …
П-В:
І ми [color="#ff0000"][/color]будем,сильно будем жалкувати за всім цим,
За дитинством швидкоплинним, поміркованим своїм.
Будем згадувати нашу юність золоту
І,звичайно,рідну ПЕРШУ ВЧИТЕЛЬКУ свою!!!
2.Нас учили писати і виразно читати,
Математику знати,вдома допомагати,
Фізкультуру любити і слухняними бути,
І всім разом дружити,бути добрим завжди.
І ми дуже старались,все робить намагались,
Вдячні ми нашій школі про клопоти про нас!
А тепер,ми це знаєм , усім вам обіцяєм.
Навіть через 100 років ми згадаємо ВАС!!
П-В
І ми будем,сильно будем жалкувати за всім цим,
За дитинством швидкоплинним, поміркованим своїм.
Будем згадувати нашу юність золоту
І,звичайно,рідну ПЕРШУ ВЧИТЕЛЬКУ свою!!!
***************************
***************************
ОРИГИНАЛ
Автор текста (слов):
неизв.автор
Композитор (музыка):
неизв.автор
...
Отгремели давно наши медные трубы,
Осень жёлтая шлёт письма с той стороны.
Но друг друга ещё мы немножечко любим,
Мы - вчерашние сны - никому не нужны.
Мы друг другу никто и от этого легче.
Не болит, не щемит, не срывает мосты.
У меня свой рассвет, ты встречаешь свой вечер.
И сейчас мы стоим у последней черты.
...
Я не буду, я не буду целовать холодных рук.
В этой осени никто не виноват, не виноват.
Я уехал, я уехал в Петербург,
А приехал в Ленинград.
...
Телефон перестал отзываться на голос,
Если пуля летит, то её не вернёшь.
И в холодной воде тонет красное солнце,
И не трудно молчать, и не кутаться в ложь.
Мы друг другу никто - наш роман пересказан,
Мы читаем и рвём письма издалека.
И у нас на двоих будет прошлое разным,
А теперь улыбнись и скажи мне: /"Пока/".
...
Я не буду, я не буду целовать холодных рук.
В этой осени никто не виноват, не виноват
Ты уехал, ты уехал в Петербург,
А приехал в Ленинград.
Я не буду, я не буду целовать холодных рук.
В этой осени никто не виноват, не виноват
Ты уехал, ты уехал в Петербург,
А приехал в Ленинград.
Ты уехал, ты уехал в Петербург,
А приехал в Ленинград.
© Copyright: Валентина Малая, 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580408
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 11.05.2015
автор: Валентина Мала