Не вмію я -тут нашим, а там вашим,
Такою вже родилась на світ,
Можливо в чомусь я від них і слабша,
Та не забуду древній заповіт.
І слово батька, що навчав з дитинства,
Любити землю рідну до кінця,
НЕ зрадити ні мови, ні молитви,
За них не пожаліти і життя.
Не вмію я підлизуватись, тільки
Аби лиш догодити...Тай кому?
Тому, хто сам незнає-хто він, звідки,
Живе в пітьмі та сірому диму.
Мене клювати можете, хоч зжерти,
Та в серці Батьківшина над усе!
До подиху останнього, до смерті,
Душа моя їй вірність пронесе!
Н.Хаммоуда
10 травня 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580415
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Наталя Хаммоуда