Біда не приходить одна...-
З собою волочить за руку
Сестер своїх - зраду і муку,
А ззаду ще суне рідня:
Хвороба і брат її біль -
(запрошень від тебе не просить),
Так нагло приходить у гості. -
Приймай! Це ж обов'язок твій!
Всі сядуть за круглим столом
(голодні ж приперлись з дороги),
Прогнати гостей цих не зможеш.
Годуй їх! - В меню корвалол!
Заси́ділись гості, не йдуть...
Здається, вже нерви на грані.
Безсила наллю валер'яну -
Бодай на годинку заснуть.
Та доза напевна мала -
Ніщо їхній гам не вспоко́їть,
І кожен по черзі уколить.
Терпіння вже зовсім нема...
Нічого, люб'язні, сидіть!
Гостіться сльозами і лусніть!
Я ж вірю - за бідами мусить
Прийти й благогсло́венна мить.
//27.12.14//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580482
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Marisong