Природа малювала без втоми,
Лиш взимку немов задрімала над білим аркушем
І час від часу пробуджувалась,
Стушуючи тихенько сніг з червоних ягідок калини
*****
Телефонні стовпи – мов воїни,
Що розтягнулися і розійшлися по засніженому полі
І заклято застигли, кожний на своєму місці.
21.02.1996р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580526
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Мацик