оксамитові пелюстки ніжності прориваються до тепла,
до весняного сонця, до посмішки і лунає шетіп: жива...
кожен птах співом радісним зустрічає квітучі сади
і вмиваються луки в блакиті повені, у блакиті живої води.
кожна днина задарма вручає нам все більше життя.
ти вдихай його повністю всі крапельки до забуття.
щоб під час зимових календ всі ми сяяли, як сломоскип,
лікували своїм світочем будь-кого, хто душею чи серцем охрип.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580533
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Тайна Джой