Ніч розлилася солов`єм...
І світить місяць вповні,
А на душі пекучий щем
Рве душу, виверта назовні.
Чому мене не відпускають
Твої несказані слова?
Вогнем із серця виринають -
І рана кожен день нова...
Не думати про це?.. Несила...
Кудись ховатися?.. Дарма!..
Ти б мою душу відпустила,
Бо просто сили вже нема!
Благаю: дай нарешті спокій!
Німує тиша... Лиш здаля
Спів солов`я поодинокий
Хоч трохи душу звеселя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580629
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2015
автор: Анатолій В.