Від сонечка і до квіточки,
З джерельця дзюрчить вода,
Батькам ліплять любих діточок
Добро і зло, успіх й біда.
Кожний має душу й тіло
Розум, серце, гідність, честь,
Хоче, щоб в житті щастило
І був гарний світ увесь.
Щоб для нього сонце й небо,
Море, ріки, ліс, поля,
Щоб в ньому була потреба
І родила всім земля.
Коли ти живий й здоровий,
Радує тебе життя,
Щиро славиш ім’я Бога
В сонмі дяки й каяття.
Лиш один він право має
Те, що дав нам, забирать,
То ж життя всім посилає
Час щоб жити й помирать.
В тіло душу Бог вселяє
Й надихає на життя,
Починає й завершає
На землі наше буття.
Кінчаючи земну дорогу
Усе рубаєш на корню,
Повертаєш душу Богу,
Тіло - землі чи вогню.
Душа з Вишніми зустрілась
В раю, пеклі побула,
Зазвичай - реінкарнулась,
В новім тілі зажила.
Ось така ця чудасія –
Вічна в світі круговерть,
Віра, Любов і Надія:
Смерть - життя а життя – смерть.
Тому й сни такі нам сняться,
Що в житті того не знав,
Маєш щастя чи нещастя
Наяву чи як поспав.
Бачиш сонце з неба сяє,
Сам ще сієш а чи жнеш,
Друзям посилай вітання
Поки в світі цім живеш.
30.04. 2014р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580653
Рубрика:
дата надходження 12.05.2015
автор: БГІ