Відірви мені руки
Я зовсім не буду проти
Я не буду в конвульсіях проклинати усе на світі
Адже до серця мого прилине новий наркотик
І наркотик цей невидимий навіть на світлі
Відірви мені ноги
Аби я не сплигнув із обрію
Аби я не побіг за тобою в кінець вселеної
Ти ж не хочеш цього і у тебе тепер чужі мрії
Та й без рук мені важко носитися з ношею
Вирви серце моє
Що кров’ю завжди обливається
Щоби пульс мій не бився при тобі в істериці
Я не знаю як в вас тепер це називається
Хоч для тебе і досі до мене немає різниці
Розірви на шматочки мене
І розкидай по полю
Так ніби букви незнані у іноземній мові
Так вже склалося що наркотик мій це пігулки болю
Бо залишусь незнаним тобі як і букви мої у вимові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580947
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2015
автор: Віктор Непомнящий