Поглянь, людино, на своє життя,
Заглянь скоріш у душу свою....
Скажи Мені своє ім’я,
Ти хочеш знати свою долю?...
Ти подивись, людино, як живеш,
Як вчиш дітей своїх ти жити...
Поглянь лише – куди ідеш?
Не треба потім плакати- тужити...
Живеш для світу - не для Мене,
І вчиш ти сина жити зле....
Я так страждав тоді за тебе,
А ти ... забула вже Мене....
Не можеш ти сказати щиро:
“Я є людина, я створіння Боже! ”
Не хочеш у житті своїм ти миру,
А хто ж тобі у цім поможе?...
Почуй Мене, людино,
Поглянь ще раз в своє життя.
І зрозумій свою провину ,
Назви лише Моє Ім’я....
І Я прийду – живи для Мене,
Страждай зі Мною і Радій...
Ти знай, цей світ – він весь для тебе...
Його дарую Я тобі!!!
Очисти душу, прийди до Мене...
Скажи : “Людина я, бо Ти створив мене. ”
І Я візьму тебе до Себе,
Бо Моя стежка в Рай тебе введе...
Багато зла на світі , та добра ще більше,
Багато кривди, та засмучені зрадіють.
Почуй, що серце каже, чоловіче,
Навчись любить, якщо цього не вмієш
Smeri4ka
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581193
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2015
автор: Smeri4ka)))))