Вона замовкла навіки…

Душа  скрипить,  немов  трухлява  деревина...
Душа  болить,  а  вітер  плаче  у  піснях  своїх...
Душа  кволить,  ридають  струни  беззупинно...  
Душа  мовчить...      Вона  замовкла  навіки...

Душа...Вона...  Вона  дивилась  довго  в  небо
Дивилась...  Плакала...  Не  знала,  як  їй  буть
І  відчувала,  з  болю,  з  горя,  жадану  потребу
Хоча  б  на  мить  єдину  радість  в  серці  чуть...

Smeri4ka

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581194
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2015
автор: Smeri4ka)))))