Якщо висохне вода- я піду по суші.
Марно вам мене спиняти, чорнороті душі,
За життя своє коротко встиг я розпізнати-
Де живуть, де проживають, життя марнотрати.
Піднімаєте ледачо свої стиглі очі.
Будуть вони вповні чорно за гріхи і ночі.
Нехай Бог розсудить нас, якщо я не правий,
Та відзараз -повсякчас, я буду незламний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581263
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Сновида