Зранку блюз дощу римує в серці осінь.

Зранку  блюз  дощу  римує  в  серці  осінь.
Вчу  напам’ять  сум  очей  коханих  досі.
П’ю  хмільне  вино  зелене  травня  легко.
Цвіт  бузку  не  святить  небо.  -  Ти  далеко.

Тліють  в  сонці  весни.  Нам  цвісти  упору.
Ми  серцями  разом.  Тільки,  жаль,  -  не  поруч.  
Дощ  між  нас  шукає  рідні  ритмоструми.  –
Джаз  думок  єднає.  –  Досить  смутку  й  суму!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581272
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Віктор Насипаний