Віддзвеніли росами світанки,
Світиться не випите вино,
Можна ще відсунути фіранку,
Відчинити в сад старе вікно.
Подивитись в сивому тумані,
На дозрілі сині сливочки,
Як по стежці з ридикюлем пані,
Понесла в букеті квіточки…
А її дівчам ще пам’ятаю,
Відцвіли і коси, і вуста,
З-за спини вже осінь виглядає
І куди ж поділися літа?..
Крізь туман думки, неначе привид,
Набігають хвилею в вікно
І життя листати маю привід,
Наче кадри давнього кіно.
День за днем, за місяцем, за роком,
Пролітають у думках літа,
Сині сливочки солодким соком,
Пестить губи осінь золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581275
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Віталій Назарук