РАНОК
Очерет при березі гойдається,
Під ранковим легким вітерцем
Над дрімливим лісом піднімається
Ніжний ранок з радісним лицем.
Чарівними променями – стрілами
Пробиває зарості густі
І гойдає ангельськими крилами
На траві кульбабки золоті
Від води легкою прохолодою
На траву повзе липкий туман
І верба чарує очі вродою
Надягає легкий сарафан
Нею явір здалеку милується,
Хоч літами вже немолодий
І від нього шелест - подив чується,
Ніби вперше бачить диво з див.
Я бреду по травах, по заросяних,
Босоніж збиваю перли з них.
І стрибають водяні горошини
На долонях – листях, духмяних.
У новому дні священно вірую
В торжество безсмертного життя,
Бо є ти! Живу з тобою, - Мрією,
Довгі - довгі зими і літа.
14.05.2015 21:58
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581312
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: dovgiy